Літературний марафон «Українські письменники про Другу світову війну» пройшов напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом

Напередодні 8 травня — Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — кафедра українознавства провела літературний марафон, присвячений осмисленню подій війни крізь призму українського художнього слова. У заході також взяли участь фахівці Наукової бібліотеки ВНМУ, доповнивши його виставкою книг, які описують події 1939–1945 рр.

Зустріч відкрила пісня «Це ще не кінець». Вона нагадала про незламність українського духу, а також — про долі українських письменників, знищених тоталітарною системою. Пісня прозвучала як голос митців Розстріляного відродження — тих, кого намагалися змусити мовчати, але чиє слово пережило час.

Ведучі марафону звернулися до трагічних сторінок історії ХХ століття, акцентуючи на постатях українських письменників, чиї імена та творчість стали символом боротьби за незалежність. Упродовж заходу звучали роздуми про Другу світову війну як одну з найболісніших сторінок історії України — роки окупації, втрат, депортацій і боротьби за виживання.

Про Олександра Довженка — митця, який пережив війну й відобразив її у творчості — розповіла Віра Ядеєва. Дослідження Аліни Кудінової було присвячене письменнику Олександру Гончару, чиї книги передають внутрішній світ людини в умовах війни. У доповіді Ніколіни Трачук були осмислені повоєнне відродження й повернення до життя у творі Юрія Яновського «Жива вода».

Важливе місце у програмі марафону посіли поезії, присвячені пам’яті та проблемі морального вибору людини у воєнний час, роздумам про гідність, страх, мужність і особисту відповідальність перед майбутнім. Вірші Ліни Костенко прочитали Юлія Заворітня, Катерина Твардієвич, Світлана Парамійчук. Твір Василя Симоненка декламувала Олександра Нечаєва.

Окремий творчий блок створили вірші членкинь творчої студії «Літературна Вежа» Олени Вдовиченко та Вікторії Дьяченко, присвячені російсько-українській війні. Через образ матері, втрат, очікування та віри в перемогу поетки провели паралелі між минулим і сьогоденням.

Слово зберігає правду, формує пам’ять і підтримує дух народу навіть у найтяжчі часи — саме про це нагадав літературний марафон. Дякуємо його організаторам та усім учасникам за щирість, змістовність і небайдужість.

Пам’ятаємо. Читаємо. Боремося та не здаємось.

Медіацентр ВНМУ